Досвід роботи регіональної програми допомоги хворим з легеневою гіпертензією: ще один крок назустріч створенню реєстру пацієнтів
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета – проаналізувати результати функціонування обласної програми «Надання медичної допомоги хворим з легеневою артеріальною гіпертензією у Львівській області» впродовж 3 міс. Від грудня 2015 р. до квітня 2016 р. у програму залучили 18 осіб (14 жінок
і 4 чоловіків) з тривалим анамнезом ідіопатичної та асоційованих форм легеневої артеріальної гіпертензії (ЛАГ) (n=12; 67,3 %) та синдромом Ейзенменгера (n=6; 33,3 %). Середній вік пацієнтів – (36,1±11,9) року. В рамках участі в програмі монотерапію силденафілом отримували 8 (44,4 %) хворих, комбіноване лікування – 10 (55,6 %) осіб. Ефективність лікування оцінювали за клінічними ознаками, результатами тесту з 6-хвилинною ходьбою (ШХХ), пульсоксиметрією та показниками ехокардіографічного дослідження. На момент залучення в програму середня тривалість захворювання становила 59 (30; 124) міс, середній тиск у легеневій артерії за результатами катетеризації правих відділів серця – (62±14) мм рт. ст., резистентність судин легень – (13,6±5,4) одиниць Вуда. На момент звернення ознаки ІІІ функціонального класу (ФК) були в більшості (61,1 %) пацієнтів, а ознаки ІІ ФК – у 7 (38,9 %) осіб. Упродовж 3 міс спостереження більшість хворих відзначали суб’єктивне поліпшення стану, що супроводжувалося зростанням толерантності до фізичного навантаження (приріст дистанції у тесті з ШХХ – з 374 до 392 м), а також зменшенням частоти скорочень серця (з 89±14 до 74±12 за 1 хв) та зростанням сатурації крові киснем (з (89,8±9,3) % до (93,8±4,5) %). За результатами ехокардіографії реєстрували незначне зниження градієнта тиску на тристулковому клапані (з (71,1±17,9) до (69,9±17,9) мм рт. ст.), що супроводжувалося тенденційним зменшенням площі правого передсердя. Застосування впродовж 3 міс оригінальних препаратів силденафілу та інгаляційного ілопросту в пацієнтів із тривалим перебігом ЛАГ та нерегулярним попереднім лікуванням або використанням препаратів-генериків супроводжувалося підвищенням толерантності до фізичного навантаження, однак не забезпечило поліпшення показників легеневої гемодинаміки або зміни ФК пацієнтів. Підвищення ефективності лікування хворих на ЛГ залишається важливою проблемою сучасної медицини.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Живило І.О., Радченко Г.Д., Сіренко Ю.М. Створення загальнодержавного реєстру хворих із легеневою артеріальною гіпертензією – вимога сучасності? // Укр. кардіол. журн.– 2016.– № 1.– С. 41–46.
Конопльова Л.Ф., Коваленко В.М., Амосова К.М. та ін. Діагностика та лікування легеневої гіпертензії. Рекомендації робочої групи з легеневих гіпертензій // Укр. кардіол. журн.– 2014.– Додаток № 3.– С. 2–39.
Легенева гіпертензія у дорослих: уніфікований клінічний протокол екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги // Наказ Міністерства охорони здоров’я України 21.06.2016 р. № 614 http://www.dec.gov.ua/mtd/reestr.html.
Семен Х.О. Сучасні підходи до лікування легеневої артеріальної гіпертензії: акцент та початковому комбіновану лікуванні та корекції дисфункції правого шлуночка // Медицина транспорту України.– 2014.– № 4.– C. 64–70.
Benza R.L., Miller D.P., Barst R.J. et al. An evaluation of long-term survival from time of diagnosis in pulmonary arterial hypertension from the REVEAL Registry // Chest.– 2012.– Vol. 142 (2).– P. 448–456.
Bhatt A.В. Survival in Eisenmenger syndrome: a paradigm shift in outcomes research for adult congenital heart disease? // Heart.– 2014.– Vol. 100.– P. 1308–1310.
D’Alonzo G.E., Barst R.J., Ayres S.M. et al. Survival in patients with primary pulmonary hypertension // Ann. Intern. Medicine.– 1991.– Vol. 115 (5).– P. 343–349.
Dimopoulos K., Inuzuka R., Goletto S. et al. Improved survival among patients with Eisenmenger syndrome receiving advanced therapy for pulmonary arterial hypertension // Circulation.– 2010.– Vol. 121.– P. 20–25.
Del Pozo R., Hernandez Gonzalez I., Escribano-Subias P. The prostacyclin pathway in pulmonary arterial hypertension: a clinical review // Expert Rev. Respir. Med. – 2017.– Vol. 24.– P. 1–13.
Galiè N., Ghofrani H.A., Torbicki A. et al. Sildenafil citrate therapy for pulmonary arterial hypertension // New Engl. J. Med.– 2005.– Vol. 353 (20).– P. 2148–2117.
Galié N., Humbert M., Vachiery J.–L. et al. 2015 ESC/ERS Guidelines for the diagnosis and treatment of pulmonary hypertension: The Joint Task Force for the Diagnosis and Treatment of Pulmonary Hypertension of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Respiratory Society (ERS): Endorsed by: Association for European Paediatric and Congenital Cardiology (AEPC), International Society for Heart and Lung Transplantation (ISHLT) // Eur. Respiratory J.– 2015.– Vol. 46 (4).– P. 903–975.
Galiè N., Barberà J.A., Frost A.E. et al. AMBITION Investigators. Initial Use of Ambrisentan plus Tadalafil in Pulmonary Arterial Hypertension // New Engl. J. Med.– 2015.– Vol. 373 (9).– P. 834–844.
Gall H., Sommer N., Milger K. et al. Survival with sildenafil and inhaled iloprost in a cohort with pulmonary hypertension: an observational study // BMC Pulm. Med.– 2016.– Vol. 16 (5).– P. 1–9.
Garin M.C., Clark L., Chumney E.C. et al. Cost-utility of treatments for pulmonary arterial hypertension: a Markov state-transition decision analysis model // Clin. Drug Investig.– 2009.– Vol. 29 (10).– P. 635–646.
Gremeaux V., Troisgros O., Benaim S. et al. Determining the minimal clinically important difference for the six-minute walk test and the 200-meter fast-walk test during cardiac rehabilitation program in coronary artery disease patients after acute coronary syndrome // Arch. Phys. Med. Rehabil.– 2011.– Vol. 92 (4).– P. 611–618.
Humbert M., Sitbon O., Chaouat A. et al. Pulmonary arterial hypertension in France: results from a national registry // Amer. J. Respir. Crit. Care Med.– 2006.– Vol. 173 (9).– P. 1023–1030.
McGoon M.D., Benza R.L., Escribano-Subias P. et al. Pulmonary arterial hypertension: epidemiology and registries // J. Am. Coll. Cardiol.– 2013.– Vol. 62 (Suppl. 25).– P. D51–D59.
Olschewski H., Simonneau G., Galiè N. et al. Inhaled iloprost for severe pulmonary hypertension // New Engl. J. Med.– 2002.– Vol. 347 (5).– P. 322–329.
Peacock A.J., Murphy N.F., McMurray J.J. et al. An epidemiological study of pulmonary arterial hypertension // Eur. Respir. J.– 2007.– Vol. 30 (1).– P. 104–109.
Perera S., Mody S., Woodman R. et al. Meaningful change and responsiveness in common physical performance measures in older adults // J. Amer. Geriatrics Society.– 2006.– Vol. 54 (5).– P. 743–749
Redelmeier D., Bayoumi A., Goldstein R. et al. Interpreting small differences in functional status: the Six Minute Walk test in chronic lung disease patients // Amer. J. Respir. Critical Care Medicine.– 1997.– Vol. 155.– P. 1278–1282.
Rubin L.J., Badesch D.B., Fleming T.R. et al. SUPER-2 Study Group. Long-term treatment with sildenafil citrate in pulmonary arterial hypertension: the SUPER-2 study // Chest.– 2011.– Vol. 140 (5).– P. 1274–1283.
Semen K., Yelisyeyeva O., Jarocka-Karpowicz I. et al. Sildenafil reduces signs of oxidative stress in pulmonary arterial hypertension: evaluation by fatty acid composition, level of hydroxynonenal and heart rate variability // Redox Biol.– 2016.– Vol. 7.– P. 48–57.
Strange G., Gabbay E., Kermeen F. et al. Time from symptoms to definitive diagnosis of idiopathic pulmonary arterial hypertension: The delay study // Pulm. Circ.– 2013.– Vol. 3 (1).– P. 89–94.
Vonk-Noordegraaf A., Haddad F., Chin K.M. et al. Right heart adaptation to pulmonary arterial hypertension: physiology and pathobiology // J. Am. Coll. Cardiol.– 2013.– Vol. 62 (Suppl. 25).– P. D22–33.